Чорно-біла сторінка в минуле
Полетіла за вітром стрімким,
Під руками рядком промайнула,
Доторкаючись словом гірким.
Полетіла в глибини криниці,
У якій - ні води, ані дна,
Заховалась в життєві дрібниці,
Трішки радісна, трішки сумна...
Їй там добре, чомусь, відчуваю,
Вкрилась мохом між долі цеглин,
Ну а я просто в неба благаю
Грам дощу з кольорових краплин.
Поцілунок від сонця, благаю,
Для замерзлої в тілі душі,
З чистим аркушем в серці чекаю,
На тепленькі, барвисті дощі.
Щоб у фарбах шляхи потонули,
І розтанув в криниці, мов дим,
Чорно-білий фрагмент, що в минуле
Полетів разом з вітром стрімким...
***
