травень на три букви шляхетно прийшов.
покидьок невдячний, не приніс нічого хорошого,
в келію зруйновану його ніхто не запрошував.
трави його - фейки, отруйний злий шовк,
змушують зробити приречений крок,
ваблять, спокушають ж бо вони жорстокістю атомів,
символами, знаками у стилі псевдоаматорів,
кольором спустошення пахне бузок.
кольором розлуки лунають слова,
сказані у спину тобі з кров'ю, криками, відчаєм,
все-таки пішов ти, і життя моє враз закінчилось.
визнаєш чи ні, що тепер я права?
травень на три букви натомість прийшов.
сонечко не радує, від співу пташки не весело,
спогади щасливі - то п'ятА моя ахіллесова.
хочеться упасти й кричати "за що?"
хочеться волосся криваве, мов ртуть,
рвати, виривати і схрестити пристрасть з ненавистю,
поки мов прозріння аксіома мудра не явиться:
все, що я люблю, чим живу - відберуть.
трави під ногами - священне рядно,
ваблять, спокушають, шепочуть цитати із Біблії,
ніби здогадались, що в ніщо я більше не вірую.
здатися? будь-ласка! мені все одно.
падаю, скидаю новий "adidas",
небо наді мною простелилось поглядом збудженим,
посмішка крізь сльози, і лежу, чекаю пробудження
ери виживання, та тільки без нас.
страшно чекать завтрашніх підлих новин,
страшно, як жахіття світові стають особистими,
просто я втомилась, бо терпіння - зашморг з намиста,
помилок не виправиш, жодних провин.
висновки сам поміж рядків прочитай,
згадуючи зраджене дівчисько й землю покинуту.
хочеться заснути у цих травах і не прокинутись.
проклятим хай буде ковід та Китай!!!
ет, мені фінал неальо)
а от травень на три букви сподобався
перший, другий, четвертий, шостий, сьомий, восьмий катрени
дуже мені трави, що шепочуть цитати з Біблії; чекання ери виживання, тільки без нас; жахіття, які світові стають особистими...
словом, за працьовитість)