***
Ти дарував мені зірки,
Казав: не зможеш ти без мене...
Листя розвіялось зелене
Тому, що різні в нас думки?..
***
Дві планети є поруч, пекучі.
Почуття їхні — сильні, квітучі.
Чи на відстані їм порятунок?
Може, долі жорстокий дарунок?..
Серед тисячі свіч потаємних
Паленіють в обіймах душевних.
***
Якщо зібрати всі світила —
В них неабияка є сила —
Місячне сяйво, зір проміння,
Свічок, лампадок мерехтіння.
І навіть сонечко не сяє
Так, як кохання освітляє...
***
Ув обіймах сильних рук
Засіяла зірка рання.
Скільки випито розлук,
Стільки знайдено чекання.
ДВІ ПЛАНЕТИ (диптих)
І
Дві планети у рабстві орбіт
Мають сильні магічні світила.
Дві планети на весь білий світ...
Їм тілесно з'єднатись несила…
ІІ
Дві планети у рабстві орбіт,
Дві комети, що знищать весь світ.
Не зійтися двом різним тілам,
Їм не бути ні тут, ані там.
***
Що краще? Все життя плестися у подобі тіні
Чи спалахнути зіркою в миттєвому горінні?
***
За улюбленою зорею
Спостерігають в телескоп,
Милуються її душею,
Не дивляться у мікроскоп.
***
У мріях і бажаннях нема меж,
У пристрастях і ніжних ласках теж…
Так можна долетіти до зірок...
Я все ж чекаю на твій перший крок.
***
Здається, всі бояться сили грому,
Радіють, коли блискавка сіяє...
Багато помиляються у тому,
Що то не грім, а блискавка вбиває...
