***
Рідні душі зійшлися в розмаю...
Чи ж осягнеш безтямну любов?
Я щоночі в тобі помираю,
З кожним ранком народжуюсь знов.
***
Любов не перемножити таку
І не додати, не відняти,
Безмежну хвилю гомінку
У серці не сховати.
До неї не підставиш трьох,
Любов лиш ділиться на двох.
***
Любов — це дві руки в тісних сплетіннях
Із затяжним цілунком воєдино,
Це дві душі в таємних шепотіннях,
Навіки вічні: палко, нерозривно.
***
Магнітами притягуєш думки...
Вони рояться, гріються у тілі:
Такі солодкі, часом зубожілі,
В твоїх обіймах ніжні і несмілі,
А я читаю сердцем залюбки.
***
Скільки в думці не стало б бажань,
Стільки б серце не знало страждань!
Віра кріпить, підлатує крила,
А любов у надії щаслива!
***
Любов у кожного така —
В залежності, душа яка...
Зсередини те світло ллється,
Красою в серці озоветься.
***
Любив, не любив,
Просто так полонив,
Зазираючи лагідно в очі?
Цілував, пригортав,
Чарівницею звав
Ув обіймах грайливої ночі.
***
Любов — кропітка праця душі,
Помножена на час,
Вилита у спогади, вірші,
Й пісні лише для Вас!
***
Емоції завжди супроводжують нас у житті:
Щастя, печалі, страху, тривоги, суму, радості.
Вони вирують в наших відчуттях, почуттях, крові...
Лиш найсильніші запрошені на свято любові!
***
Любов і ненависть сплелись корінням.
Зі слова першого зберу насіння,
Щоб розмножалося, плелося,
Щоб у любові всім жилося!
***
Життя буває різним, та проте,
Проходить все — і грішне, і святе...
Лише любов лишається у цвіті,
Як перший промінь сонечка у світі.
***
Красива ружа — та не в тому щастя,
Чужа рука зірвала без жалю…
Лишився грубий шрам там, де зап'ястя…
Нікому вже не скаже: «Я люблю!»
***
Наші долі, як нитки
Протягнені на дорозі —
Вимотали душі у клубки,
Сплести любов не в змозі.
Гарна збірочка -скарбничка 
Гарно!
Дякую за такий влучний коментар! 
щиро дякую, Надієчко, я розділила на два міні-набори ( про любов і про кохання) 
