Рідне місто моє в позолоті церков,
В медоносах і липах пахучих.
У шовковості трав, в шелестінні дібров,
В материнському слові співучим.
Від Успенської площі, біжать промінці,
Мов стежини , у сонячнім колі,
У дворах чорнобривців горять острівці
Посміхаючись квітці віолі.
А на площі Соборній вікують літа,
Притулившись до мурів Собору,
І така по окрузі летить висота
В чистім співі церковного хору.
А Гусинка уся пір"ям півня горить,
На Леваді гостює все спека,
По під Пристань причалило сонце спочить,
Бо до ранку дорога далека.
Віддзеркалює Ворскла старий Монастир,
Обмиває святі його ноги,
І дзвіночки ліщини із Гуливих гір
Все співають про рідні дороги.
