Коли в гармонії зіллються всі світи,
Я зможу прогулятись у минуле,
Щоб знов прожити миті, де є ти,
Пірнути в те, що миттю промайнуло.
Без перешкод гоститиму у час,
Де надлишок тепла й твоїх обіймів,
Зберу до крихти ніжності запас,
Зніму на згадку безліч кінофільмів.
Коли усі у всесвіті шляхи
Веселками яскравими заграють,
З'єднавши між собою всі мости,
Всі знатимуть, що душі не вмирають...
Лише на трохи залишають нас,
Щоб, зрештою, усі ми зрозуміли:
Любов - одвічний життєдайний спас,
Що творить нас й дає щоденно сили.
Коли в гармонії зіллються всі світи,
Я зможу прогулятись по веселці
Й сходити в світ, де щастя є і ти,
Примноживши любов у своїм серці.