Я мов та велична зірка,
Що з неба спустилася і мріє
Про щастя і долю, тільки
Ховає свої надії.
Я мов невимовна тиша
Яку не спасти словами,
А ніч усе більш темніша
Видніється між рядками…
Між слів печаль не сховати,
Вона і крізь стовпчик прорветься.
Та як, скажи, вгамувати
Той біль, що криється в серці?
Як звідти його дістати
І сонцем у небі стати,
Не можу спокійно спати,
Я хочу, так хочу літати!
