Кожна людина випиває по філіжанці туману
як і кожен туман випиває людину
вони не можуть розминутися
як би їм того не хотілося
вони зустрічаються всупереч бажанню
і коли це стається
приходить
примхлива осіння панна
тоді від незатишності
у підсвідомості світу
з`являються обриси теплих речей
але туману вони ні до чого
він тішиться своєю владою над простором
а що ж примхлива осіння панна?
щоб трішки заспокоїти людину
вона одягає для неї ясні кармазини
і вправляє у корону дуба на околиці лісу
свій останній діамант –
меткого дятла, що гріє вологий простір
метушливим барвистим сяйвом
котре поволі тьмяніє у маріанському жолобі листопадових буднів…
Цікава замальовка. 
