Жовтень усе ще дозбирує яблука,
Попід деревами вирує життя.
Слимаки та мурахи під кулями ходять однаково,
Доля спільна — від смерті нема укриття.
Хочу знову до сонця шукати шлях,
Щоб сказати птахам про підступність тепла,
Може, встигнуть втекти чи на крилах, чи на кораблях,
На тих самих, що осінь своєю журбою давно обплела.
Під дощем забагато відступників — хочуть у рай,
Заплющують очі, щоб їх не побачили пси.
Пояснення зайві, ти бийся або втікай,
До неба зосталося декілька крапель роси.
