Хрещатик усіх нас вітає,
Формуєм колони і йдем,
І гордість мене огортає -
Ми стяг жовто-синій несем.
Сьогодні нас вийшло багато,
Я також, учасник ходи,
Бо в нас Незалежності свято,
Тож прагнув з нас кожен сюди.
Тут серце бренить України –
Нескорений, гордий Майдан!
Єднатись народу в родину -
Позиція це громадян.
Майданом ми Дух гартували
Й на Сході в запеклім бою,
І на смерть Герої стояли
За Гідність і Волю свою.
Тож важко тепер нас здолати,
Ми відсіч дамо ворогам.
Державі моїй процвітати
І славить країну синам.
Я по-іншому не можу. В нас дитина загинула. Ми повинні продовжити і дійти до кінця. Робити те, що в наших силах. Я в минулому році була на Марші. Та за станом здоров"я, мені важко пройти через весь Хрещатик, то в цьому році відправила дочку. Дякую, Лано!
Майдан нас об`єднав в 14 році. Він нас знову об"єднав в минулому році на Хрещатику. І, мабуть, цей Марш стане щорічним дійством, яке організовують прості люди, всупереч бажанню діючої влади. Хоч в цьому ми - єдині. Можливо, саме це спиняє зелю здати нас Москві. А то стільки часу прошло, але його позиця до цих пір не відома. Куди він нас хоче вести: чи на Захід, чи на Схід? Дякую Вам за відгук!
а Вам - велика повага 
