Гарячий чай і тепла посмішка світанку,
Стає нестерпним літо, та куди подітись.
Жагуча спека виповзає до сніданку
Хоч трохи прохолодою напитись.
І далі йти, хапаючи повітря,
Всередині розпалювати потаємний гнів.
Комусь в цей день не вистачило вітру,
Бо він ввійти до пекла не посмів.
Отак відмовитися можна від рахунку,
Що пропонує доля оплатити.
Ти й досі в черзі за солодким подарунком -
Холодним небом з домішками жита.
Гарний вірш,Юлічко! 
Натхнення Вам і удачі! 
Гарного дня 
