Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інна Рубан-Оленіч: НА ПРИРОДУ ЗА СЕЛО - ВІРШ

logo
Інна Рубан-Оленіч: НА ПРИРОДУ ЗА СЕЛО - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

НА ПРИРОДУ ЗА СЕЛО

Інна Рубан-Оленіч :: НА ПРИРОДУ ЗА СЕЛО
 
              В нашому класі склалася гарна традиція двічі на рік ходити в ліс. У вересні-жовтні, коли ще тепло, але надзвичайно гарно в позолоченому лісі і у квітні-травні, коли все зеленіє свіжістю, цвіте і пахне. 
              До такої події ми готувалися заздалегідь. Спочатку вмовляли вчительку і вибирали погожу пору, потім виконували всі правила, що встановлювала керівничка. Напередодні, ні в якому разі не можна було вскочити в якусь халепу, зробити шкоду, чи не вивчити урок. Коли всі правила були дотримані ми збиралися в похід. Каші ми не варили ніколи в таких мандрівках, а от жарити на спичках сало на природі було, як закон. Не знаю, хто його жарене їв, але брали всі. Хоча, їх можна було впізнати по обюшених жирною сажею пиках. Я теж пробиралася до багаття, але жарила чорний хліб.
           В мене був рюкзак спеціально для походів і я його напихала так, що ледве несла. З дому брала рожево-біле  покривальце (щоб не сидіти на холодній землі), білу літрову флягу води, хліб, сало, варені яйця, ковбасу, сіль у сірниковій коробочці, яблука, печиво… Того дня в школу всі йшли, нав’ючені як верблюди, з портфелем і сумкою, або рюкзаком спеціально для лісу. Вдягалися у зручний спортивний одяг, бо знали що після трьох-чотирьох уроків будемо вирушати. 
              Ми щоразу змінювали маршрути, то пішки ходили,  то на велосипедах їздили. Були в березняку біля Щербахи, ходили в Тір ( територія біля дітдомівського ставка), ходили в Кумовицю (ліс на початку села), дісталися болгарського лісу, і галявини біля Катрівщини. Одного разу на велосипедах ми їздили у Світличне. Спочатку походили біля школи, потім поїхали до моїх бабусі й дідуся. Там напилися холодної колодязної води, скуштували бабусиного коржа з чудо-пічки і поїхали в яр до Казенного ставка. Там милувалися природою, їли, відпочивали, а потім рушили додому.
           Дуже приємно було на природі грати в ігри. Нашою коронною грою були «Цепи-Цепи розкуйте нас». Бігали, стрибали, веселились… Коли брали м’яча із собою - то грали у «Вибивного». Час проведений на природі минав непомітно, ми не хотіли йти додому, бажали далі продовжувати свято, але ж з десятого разу вчительці вдавалося нас умовити, щоб збирали речі і вирушали додому.
            Дорога назад була, наче на каторгу, адже ми втомлені активним дозвіллям вже сто разів пожаліли, що зайшли так далеко і заздрили тим, хто живе близько коло школи. Хто жив далі- приходили майже по темному, розповідали домашнім про пригоди на природі і поступово засинали.
            Розбір польотів був уже наступного дня, бо майже всі прийшли в школу без виконаних завдань, ще пригадувала вчителька всі наші грішки в лісі. І щоразу обіцяла, що це останній раз і більш нікуди нас, таких диких і нечемних ніхто не поведе. 
            Минав час, натомість забувалися всі нюанси й обіцянки і вже наступного сезону ми знову збиралися на природу за село.

(*- на фото знак, дорога в село, а з правого боку видніється лісок, куди ми ходили на природу)

ID:  877594
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Сільська лірика
дата надходження: 28.05.2020 09:34:36
© дата внесення змiн: 03.06.2020 14:47:30
автор: Інна Рубан-Оленіч

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (388)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

геометрія, 28.05.2020 - 14:16
Гарно,Інно! Школяркою я у походи не ходила, досить було тих 7 км., які я долала щодня і до школи, і додому...А от з учнями ходила,це ще більша відстань,десь біля 10 км. Частина учнів їхали велосипедах, а я з другою частиною пішки... 12 16 43 42 girl_sigh ros
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар геометрія, 28.05.2020 - 14:26
дякую...цікаво і дуже відповідально вести багато розбишак у ліс у ролі наставника
 
Катерина Собова, 28.05.2020 - 13:02
12 12 12 Зв"язок з природою - запорука гарних відносин вчительки з дітьми!
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Катерина Собова, 28.05.2020 - 14:25
саме так...дякую!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: