Дорога додому – де все рідне й знайоме –
де народився й провів дитинство невагоме...
Де вперше світ по свому щиро зрозумів –
реальний – без пояснень «учених» умів...
Дорога додому – до себе справжнього шлях –
важка терниста – вся в кущах і чагарниках...
Але ти мусиш її пройти, щоб істину знайти,
щоб нарешті прозріти і вірним шляхом піти...
Дорога додому – знайти важко насправді її –
правилами чужими поросла – шукати лиш тобі...
Розгрести від зарослів осудів і чужих думок,
коли перекриває її злих язиків клубок...
Дорога додому – миті щастя – прозріння хвилини,
коли ти відкидаєш чуже – звільняєш душу дитини...
Шлях, що ясний зір і розум повертає тобі,
а серце природне щастя повертає собі...
Дорога додому – як знайти ніхто не підкаже тобі,
як і слова, щоб цей «вірш» дописати мені...
Ніхто не допоможе – твоя сила то щирість твоя,
а мої розрізнені слова, то чесна думка моя!