БІЛІ ЧЕРЕВИЧКИ
Немов насіяв хто чи жита чи пшенички -
Зелена ніжка- білі черевички
Із - під цупкого настилу твердого
Туди ... до сонця виткана дорога
Беру в долоні черевичок, щоб зігріти
Тій білій ніжності у вічності летіти...
Маленький воїне, де взяв ти стільки сили,
Що ні вітри, ні хуги не скосили
холодним подихом, мов смерті поцілунком?
Невинного торкнутися лаштунку-
Гарячим подихом голівок- черевичок.
Аж рябко в колі братиків й сестричок
Насіяно, насипано так густо,
Привабить раз і більше не відпустить
Душа весни, що воскреса з- під снігу
На радість людям, людям на потіху
Н.Карплюк- Залєсова
2.03.19
