Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інна Рубан-Оленіч: РІДНІ КРАЄВИДИ (проза) - ВІРШ

logo
Інна Рубан-Оленіч: РІДНІ КРАЄВИДИ (проза) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

РІДНІ КРАЄВИДИ (проза)

Інна Рубан-Оленіч :: РІДНІ КРАЄВИДИ (проза)
                              
        Скільки всього цікавого чекало мене щодня. Воно вражало, дивувало, спонукало до розвідування нових горизонтів. Коли я навчилася відчиняти надвірні двері, я ніби потрапляла у безмежжя. З порогу було видно все: прямо залізні ворота, поруч хвіртка з ящиком для газет та листів. Праворуч хлів на троє дверей. Ліворуч гора вугілля обгороджена з трьох боків дошками а з одного стареньким, дерев’яним парканом. Навесні біля нього і в рові новколо городу цвіли білі акації і аромат від них розходився на весь двір. Через дорогу видно Булавинський город, в краю якого, ніби древня сторожа стояла старезна груша, що своїми гілками впиралася в небо. А десь там за грушою, ніби в тридев’ятому царстві можна було розгледіти бабу Капріяншу, що зігнулася на своєму городі, верхівки верб, що вічно росли коло ставка,  за ним далі поле, яке кожної пори року було гарне по-своєму. Маленькою, навіть казковою здавалися Хролева хата на Конотопі, і мені завжди хотілося звідти подивитися на свій двір і свій куток Попівку.
        Назва Попівка приросла до цієї місцинки кілька століть тому, коли на місці бригади, була гарна дерев’яна Свято-Троїцька церква, що славилася гарним іконостасом і дзвіницею. Та вона не дожила і до війни. Недалеко від церкви жили священнослужителі (попи), саме тут, де живу я і мої сусіди. Хоча, сусіди - це ті, хто живуть близько. Близьких сусідів у нас не було. З одного боку жила баба Галя Нянчинкова, з якою майже ніколи не знаходили спільної мови, а в кінці городу, біля перелазу  жили Никонові, ну їх я бачила лише тоді, коли мене вели в садочок не дорогою, а шелюгом. Отже, так склалося, що народилася я в сім’ї, хата якої була посеред середини Попівки. 
        А Попівка – це справжній півострів, що з трьох боків омиває ставок, який тягнеться від містка, і розділяє нас із центром села, із Загреблею, Конотопом, і простягається до виру, далі, аж до Винницької і Пішти. Центром нашої Попівки є вигонець. Там діти грають у футбол, вигонять пастися скот, пасуть гусей, або ставлять шопу, коли гуляють весілля. А ще з мого вікна дуже гарно видно вигонець і все, що там відбувається.

ID:  874931
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.05.2020 10:17:56
© дата внесення змiн: 29.05.2021 20:08:42
автор: Інна Рубан-Оленіч

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (578)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Аскет, 08.05.2020 - 21:25
Дрібнішими абзацами розмовляй give_rose give_rose
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Аскет, 09.05.2020 - 15:03
як виходить
 
12 12 12 добре є!!! hi hi hi
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 08.05.2020 - 16:13
Спасибі Вам!
 
Валентина Рубан, 07.05.2020 - 20:24
Ну Ти даєш! Сидячи за компютером, мов по всьому кутку побігала Класно Іннусю. 16 16 16
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Валентина Рубан, 07.05.2020 - 21:25
12 дякую
 
Катерина Собова, 07.05.2020 - 11:45
12 12 12 Дуже цікаво! В кожному селі були кутки, названі селянами, вигони, де проходили вуличну науку всі сільські діти! Прекрасні описи, Інночко!
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Катерина Собова, 07.05.2020 - 11:49
Спасибі за теплі слова give_rose
 
Олекса Удайко, 07.05.2020 - 11:15
wink А хіба не Удаю омивають Вашу садибу, Інно? apple biggrin biggrin biggrin
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Олекса Удайко, 07.05.2020 - 11:20
Річка Рудка притока Удаю
 
Олекса Удайко, 07.05.2020 - 10:44
12 Цікаво! Якщо фото має документальне походжння, я пізнаю ту дорогу, котю первожу своє бренне тіло, їдучи на Дігтярі.applebiggrin biggrin biggrin .
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Олекса Удайко, 07.05.2020 - 11:10
Дякую... фото найдокументальніше з мого двору, та повз мій двір до Дігтярів не доїхати аж ніяк, хіба що городами-долинами і ставком вплав wink
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: