Колишня крепко страждала
Сама себе не розуміла і навіть тішилася з того
Що Вона була зовсім непомітною в колі
Сумувавших по припиненню життя
Її Колишнього чоловіка
Вона є
І пам'ять Її ще берже як
З кожним роком спільного життя
Вона приносила в жертву Своє тіло
Рвалися нитки що зв'язували докупи сім'ю
Тіло втрачало радість і чуттевість до ласки мужа
Її тіло стало вже геть втомлене
І Дружина вигодувала груддю трьох дітей
Виявилося що тіло все ж продовжує жити - для чого б це тобі
Жити коли ти на дні
Вона б віддала його щоб дорослі Її діти бавили ним своїх маленьких
Принаймні коли дуже були зайняті
Але Жінка з Дитям з бабусиної Ікони
Порадила Колишній дружині
Віддати тіло мужчині в кого вона ще зможе закохатися
Не варто чекати довгих і міцних стосунків
Просто стати Храмом для коханого
Та що стала Храмом час від часу молилася біля Ікони Жінки з Дитям
Бо в Неї теж колись народжувалися діти
І Вона їх вигодовувала груддю
А одного разу до Храму що ним стала Вона
Внесли ту стару бабусину Ікону
Щоб інші колишні дружини приходили і молилися перед Нею
Бо вони знають чому вразлива Колишня дружина
Коли помирає Батько її дітей.
