|
Почну слова з одного,
Завершу зовсім іншим,
Усе може скінчитись,
Сценарієм найгіршим.
Ми перейшли важкі пороги,
І кожен рік щось нове,
Хто придумав ці хвороби?
Це питання головне.
Їх багато, їх мільйони,
Всяке вірусне сміття,
Бракувало ще корони,
Забирає всім життя.
Влада добре поступила,
Що зробила карантин,
В нас країна не готова,
Безліч є на це причин.
Люди гинуть і не знають,
Як цю напасть подолати,
Світом шириться чума,
Може й нас таке чекати.
Всюди паніка, брехня,
Правди мало на цю тему,
Хтось сміється і жартує,
Хтось страшну робить проблему.
Хто дасть корисні поради,
Як про себе нам подбати?
Люди хочуть жити,
Люди прагнуть знати.
Обійдусь без критики,
Вона не допоможе,
Те що відбувається,
На жахіття схоже.
Ліки всюди дорожчають,
На маски космічні ціни,
Перестаньте наживатись,
На біді в країні.
А тепер слова до влади,
Прошу вас, опам’ятайтесь,
Вам повірили мільйони,
До народу прислухайтесь.
Бо терпіння не є вічне,
І як казав наш Тарас:
«Огонь запеклих не пече»,
Огонь спече лиш вас.
Посилання на відео вірша: https://youtu.be/QHNOw5L7vSU
ID:
867992
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.03.2020 18:01:59
© дата внесення змiн: 14.03.2020 18:01:59
автор: Юрій Мельничок
Вкажіть причину вашої скарги
|
