Є слово чорне, а є біле,
Спекотне, слово як мороз,
Одне тихеньке і несміле,
Друге гучніше грому гроз.
Слова - завжди вітрила
Долати простір – час,
Вони і зерна і гострі стріли,
Одні відроджують,
Вбивають інші нас.
Важкі слова, слова як моноліт,
Як вітер, як етер легкі,
Швидкі - миттєво облітають світ,
Як сіль солоні, як вино п’янкі.
Слова є мертві, є живі,
Слова є одинокі і як двоє,
Слова чужі і свої,..
Вони як дзеркало
того що в голові.
У суті слова
Людська основа -
І біль від зла
І благо божої руки.
Комусь воно бальзам,
Комусь вінок терновий,
Та володіти силою його
Дається обраним і навіки!
