не віддам
ні родини, ні волі, ні мови, бо щезну в світах.
не залишу
Україну, дитину, домівку, цвинтарні хрести.
не заплачу
од рани, хвороби, страхів при своїх ворогах.
не пробачу
облуду, крадіжку і зраду, то й мушу піти.
ТО ЧОМУ?
розіп"яли словесно того, хто прийшов врятувать…
Схаменіться!
в червонім куті не святе, а якась чортівня...
Подуріли?
кати привели вже нащадків , щоб нас грабувать…
та даремно...
хоч кричи, хоч мовчи... ви уперто йдете навмання.
