Народ і вовкулаки владні,
Зіткнулись грані
справедливості і зла,
Кров не пролитись не могла…
Відверто впіймані злодюги,
Та люд, що не стерпів наруги…
І потекла кров зріла й молода,
Як у Дніпрі вода…
В цю найспекотнішу із зим,
Змішались кров, вогонь і дим,
Від крові мерзлий лід горів,
І кров світилась на корі,
На листі мерзлому каштанів,
На прапорах, на шинах, на траві…
Грудьми пішов народ проти тиранів -
Бо праведне твориться в голові…
Все пам’ятаю!
Ніколи не пробачу
Смертей сердець ще молодих!
Висіти вбивцям на гілляці -
Богиня справедливості Астрея
Сафарі помсти проголошує на них!
