За що згубили Богуна? -
За те, що серцем він любив свободу,
За те, що рабства не терпів
Та прагнув волі рідному народу,
За те, що він катів карав,
За брата годен був відати душу,
За те, що славну вроду мав
Та не любив панів породу сучу.
Без страху в серці лицар був.
Таких як він на цьому світі мало.
Він рідну землю боронив,
За це його козацтво шанувало.
Він сизим соколом кружляв
На полі битви де палало пекло.
Поразок він ніде не знав,
Бо завжди бився як титан запекло.
Від річки Бугу до Донця
Ляхи не знали кращого вояки.
Не було рівного бійця,
Гуртом задерли сокола собаки.
Немає прощення тобі,
Якщо підступним диким псом родився
І тим хто рвав шматок собі,
Та тим, хто вічно підлим змієм вився.
Кістки вже їх давно гниють
Та їх давно зреклися рідні діти,
Бо в пеклі тінями снують,
На їх могилах не розквітнуть квіти.
Давно не падала роса
На вкриті горем степові кургани.
Небесних янголів сльоза
На серці гоїть неостиглі рани.
Плететься степом як лоза
Одна єдина стежка під горою.
Піду по тій стежині я...
При́несу айстри славному герою.
Гора Батіг роскаже всім
Як козаки свою робили справу,
А батько Буг хай рознесе
Про свого сина невмирущу славу.
p.s. Оволодівши серединою табору, козаки пішли на приступ редутів, де закріпилися німці — до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися; після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам М.Калиновський разом з сином Самуелем Єжи загинули. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна ІІІ Собеського Марек та інші шляхтичі. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків (з них по різним оцінкам від 3000 до 5000 крилатих гусар. Врятуватися від погрому вдалося не більш як 1500 польської кінноти. Точні втрати козаків та татар в цій битві невідомі, але навряд-чи вони були більше тисячі.