Земле моя мила,
Як я тебе люблю!
Ти, мов для птаха – крила,
Бога за тебе молю.
Скільки на цьому світі
Не доведеться жити:
Довгі роки чи миті, –
Буду тебе любити.
В дні, як хмарки блакитні
В лагіднім небі летять,
Чи в грозові, непривітні, –
Буду тебе кохать!
Люди, усіх благаю,
Рідну планету храніть!
Божим ім’ям закликаю:
Скарб на віки збережіть!
Може, десь ще життя є,
Схоже на наше, чи ні,
Краще Землі – немає!
Люди, повірте мені.
Хоч не пророк я – повірте! –
Землю любов трима!
Серце для Бога відкрийте,
Душу красою зігрійте –
Краще Землі – нема!