В далекім Лесіному краї
На жаль, ніколи не бував,
Але завжди красу безкраю.
Красу Полісся відчував.
Усе у ній близьке настільки,
Немов ввижаються мені:
Спів Лукашевої сопілки
І риси Мавки чарівні.
І ті вогні. що будять рано,
Як сонце промені ще сплять,
Робочий люд встає зарано,
Бо на роботу всі спішать.
Над нами сонце золотаве,
Над нами небо голубе,
Вінком заслуженої слави
Шануєм, Лесю, ми тебе
Та й живемо ми більш щасливо -
В країні вірних трударів,
А в незасмученій країні -
В краю панів і кріпаків