Так мріється планету обійняти,
Так мріється споріднене єднати…
На жаль коротка радість мрії на землі -
Палають лайнери і тонуть кораблі,
І нагла смерть – підступна шкода і печаль,
Знов повнить пантеон туги скрижаль,
Невинно убієнні сходять із Голгофи -
Руйнують мрії катастрофи…
Та все ж, переступивши страх,
Будуємо для мрії знову плани -
Щоби ширяти в небесах,
Щоби долати океани…
