Рева Олександр Валерійович
( 19 травня 1987р – 4 березня 1916р)
Кривий Ріг Дніпропетровської області
Солдат 26-ї окремої артелерійської бригади
Був « Ревочка» у нього позивний,
Мабуть, від прізвища узятий.
Армієць добродушний, говіркий,
Душа компанії, затятий.
Завжди́ він друзів добрих щирих мав,
Бо й сам з відкритою душею.
Для донечок він хату будував,
Й пишався жінкою своєю.
Коли безглузда і страшна війна
На сході стукала у двері,
Байдужим не залишила вона -
Сашко відразу став до зброї.
Бійців він підбадьорити умів,
Підтримати в важку хвилину,
Відважно бився й землю боронив,
Бо захищав родину й Батьківщину.
Все думав, що ротація вже скоро,
Лиш кілька тижнів залиши́лось.
Він донечок обніме знову,
Вони так часто йому снились.
Та не судилось вже ніколи
Верну́тися живим додому,
Не доведеться вже до школи
Відвести діточок самому.
Додому «Ревочку» везли бійці
У Кривий Ріг, щоб хоронити.
Тут на Алеї Слави у кінці
Могил, що зразу й не злічити.
