Усміхнувся знову день,
Сів за стіл попити кави,
Із пташками вів пісень,
Веселив свої забави.
Кидав снігом у діток,
Малював усе так, біло,
Вітром дихав у димок,
Що пихтів собі вже сміло.
Моркву тикав - бабин ніс,
Що зі снігу народилась,
Чорні ґудзики приніс,
Шаль в’язав, аби зігрілась.
Сани весело шкварчать,
Червоніють пишно щічки
І синички щось бурчать,
Для Іванка та Марічки.
Скільки радості вже нині -
Дітвора чекає свята,
Миколай не за горами -
Подарунків повна хата...
Ой ти, зимонько, красуне,
Не морозь оленям ніжки,
Старі сани хай присунуть,
В них дарунків повні мішки...
(С) Леся Утриско