Плаче осінь, ридає: "Вітер шати мої роздирає І кидає мою позолоту. З цим змиритися я не хочу! Зовсім голою стану я І оголиться моя душа. Я ще хочу, щоб сонечко гріло, Позолота моя ясніла, І свою запізнілу любов Щоб змогла я зустріти знов."
ID: 853148 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 30.10.2019 18:25:07 © дата внесення змiн: 30.10.2019 18:25:07 автор: Haluna2
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie