До осені сьогодні, як до вечора:
Ще вчора гріло - нині холоди,
Там літо бабине й душа, мінлива, звечора,
Осіннім подихом летить собі туди.
Де спить туман, замаєний отавами,
Сповитий вітер - боже немовля,
Сопе дощем, примарами -октавами,
В хмаринках із промінням розмовля.
Відпустить враз на землю - враз закриє,
Хай відпочине... заколише до весни,
Дощем холодним зночі ноги вмиє:
- Засни! Йому нашіптує. Засни...
Бо вже до осені сьогодні, як до вечора:
Змінився день похмурістю небес,
Ще вчора гріло... нині холод звечора -
В чарівних кольорах весь світ воскрес...
(С) Леся Утриско