Між нами осінь. І між нами час,
Занурений у сірий стовп дощу.
Мої історії тепер вже не про нас,
Бо щоб не плакати, частіше я мовчу.
Між нами дні. Між нами імена.
Я намагалася забути все, і що?
Частіше я тепер сиджу одна.
Мої історії тепер вже ні про що.
Між нами пустка. Як я так могла?
Набрати в голову нав'язливих дурниць.
В моїх історіях я пташка без крила,
Яка ненавидить блискучу чорноту твоїх зіниць.
