Тихо шепче комиш,
Плине у даль ріка...
Чом, боєць, ти не спиш?
Ніч коротка така…
– Спомин: учора бій,
Впав найкращий мій друг,
І по траві густій
кулі дзижчали "вжухх".
Мріяв: «З війни прийду –
В парк новий навесні
Я з дочкою піду», –
Так казав він мені.
– Знищать парк, – говорю,
– Друже, ти фантазер.
Він мені: – Не люблю
Я мастаків афер.
Потім був бій і я
Другу крикнув: – Униз!
Куля життя взяла –
Що війні тій? Каприз!
Порожньо стало вмить,
Раптом в тиші нічній
Звук СМС пищить:
«Татку, герой ти мій!»
Тихо шепче комиш,
Плине у даль ріка...
Чом, боєць, ти не спиш?
Ніч коротка така…
Оригінал:
Тихо шуршит камыш
На берегу реки
Что ты, боец, не спишь?
Ночи так коротки
Вспомнил вчерашний бой
И как упал мой друг
И по траве густой
Пули звенели..вжухх
Он все мечтал - вернусь
Вычеркну все, как сон
С дочкой в театр пройдусь
Так говорил мне он.
Он расписал всю жизнь
Как проживет ее
Я ему — с неба спустись
А он — не люблю ворье
Ну а потом был бой
Я ему крикнул — вниз!
Пуля взяла свое
Жизнь на войне каприз
Пусто мне стало вмиг
И в тишине ночной
Вдруг смски крик
«Папка, ты мой герой!»
Тихо шуршит камыш
На берегу реки
Что ты, боец, не спишь?
Ночи так коротки
Фото: https://politinfo.com.ua/stop-war/15755-donka-zagyblogo-desantnyka-95-yi-oambr-sergiya-porozinskogo-bilya-fotografiyi-svogo-batka.html
