Ще полями ходить літо,
Та хода уже не та.
Похилилось стигле жито,
І пшениця полягла.
Всі дорослі взяли зброю,
В Україні йде війна.
Вперемішку кров з росою,
Не сплять мати і дитя.
Їхній погляд вдаль, у небо,
Де запеклі йдуть бої.
Скільки часу іще треба,
Щоб у дім прийшли сини.
Взяла косу та йде в поле,
Щоб зібрати урожай.
Косить жито, косить з болем,
Годувати треба край.
Все чекає вістку з сходу,
Та поки вона сумна.
Скільки полягло народу,
Винувата в цім Москва,
І той карлик ненаситний,
І його бісівська рать.
Тільки люд наш непохитний,
Україн - не здолать!
24,08.2019 р.
