а я чекатиму тебе вже так давно,
в надії загорнувшись покривало...
налию кави, подумки воно,
уже зі мною, щастя, усміхалось...
колись так щиро, в родимках щока
стираю подих відстані, то спогад
і кава охолола, лиш містка,
нема між завтра і сьогодні - холод...