Як нам пережити святкові години
У дні поминальні важкі.
Стискається серце від втрати дитини
Як чуєш промови сумні.
Не було в дитини ні щастя, ні долі -
Завжди лиш ярлик сироти.
Одне лиш просвітлення: вчився у школі,
А потім подався в світи.
А був він відкритий для цілого світу,
Бо щира і добра душа.
Недоля підносила «друзів лжесвиту»,
Які і не варті гроша.
Та поки у людях навчивсь розбиратись,
Вже стукала в двері війна.
І він не хотів в стороні залишатись -
У вир затягнула вона.
Не бу́ло споко́ю в сирі́тської до́лі –
Немає його і тепер.
Лиш злі язики́ підкида́ють сіль й бо́лі
У рани мої дотепе́р.
Дуже щемно!!! 
Лише сум і біль...
