Він врешті-решт летів відкрито
На марево чужого свята
І крильцями махав завзято.
Щоб повідомити по світу,
Що вогник отих свят щасливих
Не обпече легенькі крильця,
Що він сміливо буде биться,
На боротьбу віддасть всі сили
Аби чуже нам стало рідним.
Метелик од вогню зігрівся,
Та в серці камінець з’явився
І долу тягне непохитно.
