Пам'яті Лавріва Івана Васильовича (Нечая)
Ми повинні гордитись бодай,
Адже виходець із Белейова Нечай
Все життя своє в жертву віддав
І героєм- легендою став.
Лиш погляньте на цей ви портрет,
Це простий чоловік, що так рвався з тенет
І боровся за волю Вкраїни,
Щоб підняти її із руїни.
Він- високий на зріст, ніс орлиний,
Та ще більший був дух, нескоримий.
Був великої волі людиною,
Благородною, енергійною.
Йому вірили, за ним ішли,
Не здавались, боролись, росли...
Нам усім його не вистачає,
А час губить сліди, все минає.
Та забути - не маємо права!
Нехай шириться про нього слава,
Хай співають про нього пісні!
Не забудем героя, о ні!
Дякую!
