Кружляло листя понад містом,
На крилах осені неслась зима.
І люди метушились не по плану,
не за змістом,
Робити треба щось, а сил нема.
Десь там за обрієм метелиці вирують,
А осінь, все прощатися не хоче..
За горизонтами вітри північні дують,
Там крижана царівна землю топче!
Та людям байдуже на ті прогнози,
І на життя плювати їм хотілось,
Нехай там що, чи спека, чи морози,
Аби їх блага нікуди не ділись!
Й нехай Весна заглядає у хату,
І шле привіти сонячними днями.
А їм би тільки гроші та зарплата(
Й живуть життя нікчемними роками!
