Мій тато у Свят-вечір на Різдво
До хати вносив, наче в ясла, сіно.
Ялинки в домі нашім не було -
На вулиці росла, убравшись снігом.
Улітку там маленьке пташеня
Цвірінькало щоранку під віконцем,
Хвалило Бога за початок дня,
За вільні крильця, за промінчик сонця.
До свята ж люди вИрубали ліс.
Про віру в чудо вже серця забули.
Віки згубили той священний зміст -
Народження Месії, алілуя! !!
Нам пахла в домі лугова трава,
Промінням зірка вечір освітляла,
Історія в уяві ожива,
В ту дивну ніч до ясел повертала.
Коли на світ з'явилося дитя,
У славі небо пастухам співало
Про заповідь любові і життя,
Про милість Божу голосно звіщало.
У бідному хліві поміж ягнят
Був цар царів, початок перемоги.
На сіні тихо спало немовля ,
що змінить світ, у пелюшках убогих.
ПринЕсли подарунки мудреці ,
що бачили зорю Його на Сході.
І ладан, й смирну, й речі золоті,
Поклін і честь Спасителю народів.
А темрява крутилась, як змія –
Зламалось в ній колюче смерті жало,
І світла переможна течія
Живим потоком душі напувала.
Бог силою любові переміг,
Не лЕгка доля Сина тут чекала.
Узяв на себе людства тяжкий гріх.
"Прости їм все! "- любов з хреста благала.
Минуло з того часу сотні літ.
Забулося, змінилось так багато,
І пилом замело голгофський слід.
Купити можна на базарі свято.
Купити можна спалахи "зірок",
Яскравий блиск, щоб милувати очі.
Продасть же хто домашній той куток,
Що пахне пирогами біля печі?!
Лежало сіно в домі на столі,
На ньому хліб і вишукані страви,
А батько - сивий, зморшки на чолі,
Молився Богу, дякував і славив.
Горіли сяйвом високо зірки,
Пісні хвали у небо полилися,
І вдячністю наповнені думки
Дарунками до Господа неслися.