Шизофренічно здригаються штори,
Вікна сквозять в істерії,
Заперті на ключ коридори,
Сьогодні я псих у стихії.
На смак свій запрошує кава,
Босоніж, в режимі "оф-лайні",
Я цукру тобі не поклала,
Та й зорі сьогодні звичайні.
І заліковано труять примари,
Шаліють в нічній літургії.
Думки не освідчені скнари,
Тобі віддалися. Повії.
І хаотично сплітається стеля,
Змістовність горить у одвіччі,
У твої обіймах пустеля,
З тобою я псих, без тебе - удвічі.
