***
Висолоплюють цікавість очі молодії:
Щебет, сміх у дружнім колі, необачні дії…
Зняв турист собі готівку, мапи - у смартфоні,
Йде неспішно з Бессарабки по землі ісконній.
***
Арт-афіша. Кпить нещиро зі світлини давній,
В елегантнім капелюсі пан (сто років в травні).
Як він жив у творчіх муках – невідомо нині,
Залишив мистецтво людям, шану йому винні.
***
Волоцюга промовляє в метрополітені,
Новобранцю-постовому речі не збагненні:
«В землю йдуть плоди незрілі, світ про них не плаче
Мрія гине без учину, пам’ятай, юначе!»
***
«Сталінок» зірчаті шпилі зайняли ворони,
Споглядають свою здобич, чорні на червонім.
Графіті спотворив мармур, то свербіж нащадків.
Вічно жвавий вздовж каштанів, ста облич Хрещатик.
