Не забувай як розпускаються бруньки,
Як білу сукню одягає черемшина,
Багатим урожаєм тішаться лани –
Це неповторна і прекрасна Україна.
Не забувай блакиттю чисті небеса,
І золотом важким наповнене колосся,
Як в дзеркало ріки вдивляється верба,
І вітер ніжно їй розчісує волосся.
Не забувай красу Карпатських гір,
Стрункі смереки, різнотрав’я полонини.
Не здатен велич степу охопити зір,
І важко виміряти душу України.
Розстелить доля в чистім полі рушники.
Та де б ти не пішов, мандруючи світами,
Як до річок збігаються швидкі струмки,
Не забувай шляхи до України – мами.
З небес дарована прекрасна ця земля,
У битвах славні предки голови поклали,
Щоби зійшла над Україною зоря,
І ми її всім серцем шанували.