- Де ти бродиш, що шукаєш -
Удаєш, що буцім знаєш.
І вдаванням гоноровий
Виголошуєш промови …
Вітре, трохи зупинися,
Та на Зиму подивися:
І весела, і красуня,
А собі обрала дурня …
- Це кого ти так неславиш? -
Аж покинув Вітер справи.
Чи з Морозом посварився,
Чи на Дощ щось образився?
- Ні, то все поважне панство,
Я на Сон так дуже злюся.
Зло, облуда, навіть чванство,
Куди лиш я не дивлюся.
І обман уже з дипломом,
Тішиться брехливим словом.
Вітре, мусиш так дмухнути,
Щоб нам про ті сни забути …
