Вже дихають світанки прохолодою,
Вже перший клин пташиний відліта,
Частіше зустрічаємось з негодою,
В віконце стука осінь золота,
Туман розлігся річкою, долиною,
Сріблястий іній трави покрива,
А над моєю рідною країною
Війна на сході все трива й трива.
На цю красу нема коли дивитися,
Через приціл – лиш ворога лице.
І будем до останнього з ним битися,
Якщо до нас він ступить на крильце.
У спеку літню, у мороз, у зливи час
На рубежі захисники стоять.
Від дикої орди вони боронять нас.
Щоб міцно спалось нам – бійці не сплять.
Не забувай про це, мій милий друже!
Під мирним небом можеш ти радіть.
А він, де вибухи, де постріли – не може.
Його щомиті можуть тут убить.
Дай, Боже, миру рідній Україні!
Дай, Боже, перемогу нам здобуть!
Щоб радуватись пташці в неба сині,
Щоб за столом збиратися родині,
Щоб не розриви, а пісні скрізь чуть.
04.11 – 04.12.2018
