Позакривай усі вікна і двері,
Не лишай ні одної щілини.
Думки запиши на папері
Й не забудь ці тривожні хвилини.
Ти наче художник, що живе поза часом,
Якого лиш вічність незрима п'янить,
Гладенька, мов хустка з атласу,
Бентежна, мов водна блакить.
Але на його не рівняйся картини,
В них інше життя, інша правда і суть.
Твої ж слова мають стати наче лавина,
Що все на своєму шляху рознесуть.
Слова - вічна зброя, ніколи не вмруть,
Мандрують крізь час і країни,
Не згорять, як вандали прийдуть,
В історичних не втонуть руїнах.
Проте самі вони не пливуть,
Наші думки - для них крила.
Лиш тоді вони оживуть,
Коли їхні піднімеш вітрила.
Не дай словам потрапити в штиль,
Розчинитись в байдужості течій.
Збережи свій почерк і стиль,
Пам'ять шануй, а не речі.
Розклади на столі кольорові світлини,
Залиш для нащадків відчинені двері.
Не шкодуй про забуті хвилини,
Але думки запиши на папері.
18.10.2018
