Псевдоакустичний November rain зіграний для одного самотнього павука наприкінці вересня
Плете мислекокони з наляканих сутінків
Невагомий незрячий павук
Плете-заплітає, із смороду й спокою
Ліпить покручів душе-мук
Повільно-неквапно-безжалісно вприскує
В кожний кокон отруту свою:
Щоб народжені в темряві марили світлом
Та до скону боялись вогню,
Щоб на дні, пітночолих, їх нудило небом,
Щоб у хмари їх рвало й вело,
Щоб ефірні й тонкі, вони тіло жадали,
Але мали лише волокно,
Щоби снили і мріяли швидкісним бігом, проте
Ніг би у них не було…
Ліпить покручів в слизькій темряві
Одинокий незграба павук
Шурхіт лап із налиплими мріями
В мертвій тиші
Порожній
Звук.
