В ТеВе і у пресі... приблуди,
Фейсбуки блокує чума,
Не можем уповні вдихнути,
Для чесного слова тюрма.
Повсюд висить око па.хате,
Оргаза створіння німа.
Хрестами стирчить біснувата,
За горло петля обніма.
Юд.а лицемірить під «дахом»,
Крізь сито в задусі слова.
Свободу поставили раком,
І б'ють їй по писку плашма.
Та вже, ген з під ковдри воняє,
З щілин просочилась глава.
В цензурі святва не встигає,
Дірки не затулять слова.
Це ж треба таки, дошкуляє,
Якщо так сц.кує ж.два.
То правда з небес промовляє,
Слова її... вічність жива!