У мороці думок, страхів і каяття
Не заблукати б, як мале дитя...
Страждаючи і корчучись від мук,
Знайти б раптово ліки від усіх недуг...
У звуках потягів шукаючи спасіння,
Не заглушити б голосу сумління...
У сон пірнувши без вагань,
Відчути б знову синьооку рань...
У темряві, не бачачи облич,
Від світла душ осліпнути б навік...
Кохаючи, летіти понад хмар,
І знати б, що це почуття - то справжній дар...
