Перегортає пам’ять сторінки
Життям моїм написаної книги,
А звідти плин бурхливої ріки,
Де міст веселки й серед літа крига.
Спішать думки і в юності причал,
Де жити вчилась, напинала жили,
А пам’ять, мов негаснуча свіча,
Шукає у минуле знов стежину.
Бентежать серце спогади про все
Й стає йому тоді затісно в грудях,
Бо ж вік не той, і тіло, і лице,
Й від цього не подітися нікуди.
18.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).