Заходжу у будинок, потім - в ліфт новенький,
Переді мною ніби "зошит з мови"
Увесь в каракулях(ото, мабуть, від генів),
А стіни терплять ці знущання знову.
Невігласи раденькі, "грамоту" пізнали,
У ліфті показали все практично.
Даремно, що нема цензури там (між нами),
Зросли в цивілізації ці "дички".
Розбещені, і вихованням не запахло,
Автографи лишили знизу догори.
Зведуть зіпсовані культуру всю до краху,
То ж зупинімо, бо пройдуть і Крим, і Рим.
(Стіни ліфту. Фото мої.)
Гарний і актуальний вірш!Шкода зіпсовану красу.Шкода тих,хто не вміє цінувати порядок і добро...Більше в учбових закладах уділяли би на це увагу!Бо час іде,а воз і нині там.
Щиро дякую. Навчальні заклади приділяють цьому увагу, але ж є ще сім*я та вулиця, мешканці будинку, відповідні служби.Так що від багатьох факторів це залежить.