В тёплую харьковскую зиму
синие вечерние склоны напоминают скалы на православных иконах.
Слава тебе, самаритянство деревьев на тихих дворах,
почёт вашим хребтам, деревья,
выдерживающим литографию снега.
Вечная память беззащитным мытарям нежности.
Выпасть листком подорожника
из страниц ночного подъезда.
Сектанты, которые ставили страсть выше правил,
ставили прикосновения выше чем стихи псалмов.
Время состоит из дыхания.
Оно обречено на равное количество
полученного нами и нами отпущенного.
Память состоит из отчаяния.
Отчаяния и радости.
Из радости.
В первую очередь.
Прежде всего.
(Перевод с украинского)
+ + +
В теплу харківську зиму,
на сині вечірні схили, схожі на скелі на православних іконах.
Честь тобі, самаритянство дерев на тихих подвір’ях,
шана вашим хребтам, дерева,
що витримують літографію снігу.
Вічна пам’ять беззахисним митарям ніжності.
Випасти листком подорожника
з-поміж сторінок нічного під’їзду.
Сектанти, що ставили пристрасть вище за правила,
і ставили доторки вище за вірші псалмів.
Час складається з дихання.
Він приречений на рівну кількість
отриманого нами і нами відпущеного.
Пам’ять складається з відчаю.
З відчаю й радості.
З радості.
Насамперед.
Передусім.