Квіточка
***
Гарна кімната. Просторе віконце.
Квітка маленька милується сонцем.
вдивляється пильно у світ білий Божий,
Що діється в день весняний, погожий.
Кімнатна рослинка нічого не знає,
Усе їй цікаво, добра виглядає.
У небі блакитнім хмаринки пухнасті,
веселка привітна у кольорі щастя.
Сонячні зайчики у краплях роси
весело скачуть, не бояться грози!
СмішАть, забавляють її під вікном,
хоч сніг засипає колючим пшоном.
На вулиці жах... Лютий вітер гуляє.
Світло й тепло від дерев проганяє.
Темною ковдрою небо укрив,
весняними квітами щоб світ не ожив!
Змагається сонце з колючим дощем.
розрізує морок промінням-мечем.
Щедро ллється тепло, усіх будить від сну:
могутні дерева, траву польову...
Мряка, тумани, холодна земля,
рвуться з кайданів сплячі поля.
Наче вічність триває в природі війна...
Ось квітка проснулась у лузі одна:
- О , сонечко ясне, прошу, поможи!..
У замерзлому світі, від зла збережи!
Я квітка маленька, єдина у полі,
в стебельці тоненька й листочки ще кволі...
Далі буде...
